Чи Ви знаєте про контроль дозового навантаження для збереження власного здоров’я?

Чи Ви знаєте про контроль дозового навантаження для збереження власного здоров’я?

17 ноября 2010 0 4462 Ликбез, Знаете ли вы, что...
Поделиться с друзьями:
 
Чи Ви знаєте про контроль дозового навантаження для збереження власного здоров’я?26-29 жовтня 2010р. у Львові пройшов науково-практичний семінар з питань органі-зації та здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки населення України.
Одним з порушених питань став контроль дозового навантаження не лише на групи населення, а й на кожного громадянина країни.
Дозове навантаження – медичний термін, який відображає отриману людиною дозу іонізуючого випромінювання, позначену в спеціальних одиницях вимірювань – мЗв (мілі-Зіверти).
За даними ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України» (м. Київ) в структуру середньорічних доз опромінення населення України медичне опромінення вносить » 0,5 мЗв, тобто 13% від усієї дози опромінення, включаючи природне, техногенно підсилене та ін.
Згідно виступу к.б.н. Стадник Л.Л.(Інститут медичної радіології ім.С.П. Григор’єва АМНУ, м. Харків), в країні організовано централізований контроль накопичуваних індивідуальних доз опромінення для персоналу, що працює з іонізуючим випромінюванням, накопичено досвід вимірів радіаційного виходу рентгенівських апаратів, є рекомендації МКРЗ (міжнародного Комітету радіаційного захисту) щодо розрахунків та рекомендацій для кожної людини.
В Україні прийнято ряд законів з питань захисту здоров’я населення, в т.ч. від іонізуючого випромінювання.
Конституція України, стаття 3, гласить: "Людина, її життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".
Закон «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 року N 2801-XII встановлює право на охорону здоров'я, права та обов'язки суспільства і держави, принципи та основи організації охорони здоров'я тощо.
Закон «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» від 14 січня 1998 року №15/98-ВР спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я та майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань, спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних аварій.
У 2007 році введені в дію Державні санітарні правила і норми "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур" №6.6.3.150-2007 (далі по тексту Правила).
В цих Правилах встановлені основні принципи, вимоги та норми забезпечення захисту не лише персоналу, а й пацієнтів, що підлягають рентгенопроцедурам з діагностичною, профілактичною, терапевтичною та дослідницькою метою.
А чи користуємось ми своїми правами, закріпленими в законах та правилах?
Вперше в Україні Правилами введено граничний рівень опромінення пацієнта – рекомендований пороговий рівень річної ефективної дози опромінення пацієнта за рахунок діагностичних досліджень, пов'язаних із використанням іонізуючих випромінювань. Застосовується з метою зниження колективних доз медичного опромінення населення та зменшення ризику віддалених радіаційних ефектів у пацієнтів та їх нащадків.
Пацієнт - особа, якій з діагностичною або терапевтичною метою лікарем призначено рентгенологічну процедуру.
Виконання вимог радіаційної безпеки можливе за умов контролю за опроміненням та інформування населення (пацієнтів) про дозові навантаження, можливі наслідки опромінення.
З метою підрахунку дозового навантаження введено поняття та форма «Картка обліку дозових навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях» – документ реєстрації та обліку ефективних доз, отриманих пацієнтом під час проведення рентгенодіагностичних процедур за весь період життя.
Такі картки повинні бути у кожного пацієнта при проведенні рентгенологічних процедур.
Вас просили надати картку для запису отримуваної дози опромінення, коли Ви заходили до флюорографічного чи рентгенокабінету, кабінету комп’ютерної томографії, мамографічного кабінету, ангіографічної операційної чи стоматологічного кабінету з рентгеноапаратом, візіографом, пантомографом, остеоденсиметром (загалом - рентгенівських кабінетів)?
При відсутності Картки у Вашій медичній картці амбулаторного хворого, історії хвороби, чи історії розвитку дитини, її повинен оформити лікар-рентгенолог (рентгенолаборант) при зверненні про проведення рентгенівського дослідження чи лікування.
Вона заводиться за затвердженою формою для підрахунку отриманої дози опромінення з метою визначення можливості подальшого опромінення без шкоди для здоров’я та ризиків віддалених наслідків, то ж стребуйте вписати в неї усі рентгенологічні процедури, про проходження яких є записи в журналах чи історіях хвороб.
Додаток 9
до пункту 6.6 Правил

КАРТКА
обліку дозових навантажень на пацієнта
при рентгенологічних дослідженнях
------------------------------------------------------------------
|N з/п |Дата| Вид дослідження, | Ефективна доза за |Примітка|
| | | кількість і вид | дослідження | |
| | | процедур | | |
|------+----+---------------------+---------------------+--------|
| | | | | |
------------------------------------------------------------------
А чи завжди Вам надають засоби індивідуального захисту при проведенні рентгенологічних процедур?
Згідно п. 4.1. Правил з метою забезпечення безпеки персоналу й пацієнтів використовуються пересувні та індивідуальні засоби радіаційного захисту.
Засоби індивідуального захисту – технічні засоби для захисту частин тіла пацієнта та персоналу при проведенні рентгенологічних процедур.
Зазначеними засобами захисту мають бути оснащені всі рентгенівські кабінети відповідно до видів рентгенологічних процедур, які в них проводять.
До індивідуальних засобів радіаційного захисту належать:
- шапочка захисна для захисту голови;
- окуляри захисні для захисту очей;
- комір захисний для захисту щитоподібної залози й області шиї;
- накидка захисна (пелерина) для захисту плечового поясу й верхньої частини грудної клітки;
- фартух захисний однобічний - важкий і легкий для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін);
- фартух захисний двосторонній для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін), включаючи плечі й ключиці, а ззаду - від лопаток, включаючи кістки таза, сідниці, й збоку до стегон (не менше ніж на 10 см нижче попереку);
- фартух захисний стоматологічний для захисту передньої частини тіла, включаючи гонади, тазові кістки й щитоподібну залозу при дентальних дослідженнях чи дослідженні черепа;
- жилет захисний для захисту спереду і ззаду органів грудної клітки від плечей до попереку;
- фартух для захисту гонад і кісток таза (захист статевих органів) з боку пучка випромінювання;
- спідниця захисна (важка і легка) для захисту з усіх боків ділянки гонад і кісток таза, для дорослих довжина не менше 35 см;
- рукавички захисні для захисту кистей рук і зап'ясть, нижньої половини передпліччя;
- захисні пластини (у вигляді наборів різної форми) для захисту окремих ділянок тіла;
- засоби захисту чоловічих і жіночих гонад.
При дослідженні дітей використовують перелічені вище набори захисного одягу відповідного розміру для різних за віком груп, у тому числі спеціальні засоби: підгузник (трусики), пелюшка, пелюшка з отвором для захисту всього тіла, крім частини, яку
опромінюють.

Контроль ефективності індивідуальних і пересувних засобів захисту повинен проводитися не рідше 1 разу на 2 роки силами територіального рентгенорадіологічного відділу. Керівник медичного закладу повинен забезпечити та контролювати своєчасність
проведення перевірок засобів захисту та термінів їх використання. На всіх засобах захисту повинні бути штампи чи позначки, що свідчать про їх свинцевий еквівалент і дату перевірки. Користуватися засобами захисту без зазначеного маркування заборонено.

Чи знаєте, що:
Призначати пацієнтові рентгенологічну процедуру може тільки лікуючий лікар за обґрунтованими клінічними показаннями.
Пацієнту надається повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення і про можливі наслідки. Право на прийняття рішення про застосування рентгенологічної процедури з діагностичною, профілактичною, терапевтичною чи дослідницькою метою надається пацієнтові чи його законному представникові.
Пацієнт має право відмовитися від медичних рентгенологічних досліджень, за винятком профілактичних, що проводяться з метою виявлення інфекційних захворювань.
Відповідальним за проведення рентгенологічного дослідження є лікар-рентгенолог, який приймає остаточне рішення про доцільність, обсяг і вид дослідження. У разі відсутності лікаря-рентгенолога рішення приймає лікар, який призначив рентгенологічне дослідження.
Лікар-рентгенолог має право відмовити пацієнтові в проведенні рентгенологічного дослідження, якщо воно призначене необґрунтовано.
При проведенні рентгенологічних досліджень лікар-рентгенолог (чи рентгенолабо-рант) зобов'язаний зареєструвати значення індивідуальної ефективної дози пацієнта в картці обліку дозових навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях, (картку вклеюють у медичну картку амбулаторного хворого чи історію розвитку дитини), а також у журналі обліку щоденних рентгенологічних досліджень.
При виписуванні хворого зі стаціонару або після рентгенологічного дослідження в спеціалізованих медичних закладах значення дозового навантаження вносять у виписку. Потім дозу переносять до картки обліку дозових навантажень медичної картки амбулаторного хворого (історії розвитку дитини).
Інформація щодо дози опромінення пацієнтів зберігається в архівах медичних закладів протягом 50 років.
З метою запобігання необґрунтованому опроміненню при направленні хворого на повторне рентгенологічне дослідження, консультацію чи стаціонарне лікування, а також при переведенні з одного стаціонару в інший, результати рентгенологічних досліджень необхідно передавати разом з індивідуальною карткою хворого.
При рентгенологічному дослідженні обов'язковим є екранування гонад, щитоподібної залози та очей пацієнта. У дітей раннього віку має бути забезпеченим екранування всього тіла за межами досліджуваної ділянки.
При направленні на санаторно-курортне лікування до санаторно-курортної картки необхідно внести результати рентгенологічних досліджень, отримані при спостереженні за хворим протягом попереднього року.
При направленні на лікарсько-консультативну комісію (далі - ЛКК) повинні додава-тися дані рентгенологічних досліджень, проведених у процесі спостереження за хворим. При повторних оглядах на ЛКК рентгенологічні дослідження проводять тільки за наявності клінічних показань, зміни перебігу захворювання, а також для уточнення діагнозу.
При направленні жінок репродуктивного віку на рентгенологічне дослідження необхідно уточнити час останньої менструації. Рентгенологічні дослідження шлунково-кишкового тракту, урографію, рентгенографію тазостегнового суглоба та інші дослідження, пов'язані з променевим навантаженням на гонади, рекомендується проводити протягом першої декади менструального циклу.
Вагітним жінкам рентгенологічне дослідження виконують тільки за клінічними по-казаннями. Дослідження проводять у другій половині вагітності, за винятком випадків, коли вирішується питання про переривання вагітності чи за необхідності надання невідкладної медичної допомоги. При підозрі на вагітність питання про допустимість і необхідність рентгенологічного дослідження вирішують, виходячи з припущення, що вагітність існує.
Рентгенологічні дослідження вагітних жінок необхідно проводити з використанням усіх можливих засобів захисту. Середня еквівалентна доза зовнішнього локального опромінення шкіри в нижній частині живота за будь-які два послідовні місяці невиявленої вагітності не повинна перевищувати 2 мЗв. За наявності вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв за весь період вагітності.У разі отримання плодом дози, що перевищує 100 мЗв, лікар зобов'язаний попередити пацієнтку про можливі наслідки. Вагітним жінкам забороняється проводити профілактичне рентгенологічне обстеження та рентгенотерапію.
Вагітних жінок забороняється залучати до участі в рентгенологічних дослідженнях (підтримки дитини чи тяжкохворого родича).
При рентгенологічних дослідженнях дітей молодшого віку мають застосовуватися спеціальні іммобілізаційні пристрої, що виключають необхідність допомоги персоналу. За відсутності таких пристроїв підтримування дітей під час дослідження може бути доручено родичам, не молодшим 18 років. Усіх осіб, що допомагають при таких дослідженнях, необхідно заздалегідь проінструктувати й забезпечити засобами індивідуального захисту від випромінювання.
Не підлягають профілактичним рентгенологічним дослідженням діти до15 років і вагітні, а також хворі при госпіталізації на стаціонарне лікування чи при зверненні в поліклініку, якщо вони вже пройшли профілактичне обстеження протягом попереднього року.
При проведенні рентгенологічних досліджень перебування в процедурній більше одного пацієнта забороняється.
Про порушення даних вимог радіаційної безпеки з боку медпрацівників прошу інформувати керівника лікувально-профілактичного закладу – як відповідального за радіаційну безпеку і радіаційний контроль – або обласну санітарно-епідеміологічну станцію.
Ваше здоров’я у Ваших руках! Будьте здорові.

Людмила Зайченко,
в.о.завідувача відділу радіаційної гігієни Одеської облСЕС
Комментариев пока еще нет. Вы можете стать первым!

Добавить комментарий!

Реклама на сайте

15 - 17 апреля 2014 года в Украине, г. Киев (ВЦ «КиевЭкспоПлаза») состоится V ЮБИЛЕЙНЫЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ ФОРУМ
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.

Реклама на сайте

{banner_immun}

Блокнот пациента

{custom category="3,11,14,15,17" template="title" aviable="global" from="0" limit="10" cache="no"}